Ми зростали в обіймах природи,
Полоскали нас літні дощі.
А роботи в садах і городах
Додавали наснаги душі.
Будні були для нас наче свята.
Вирував колограй дітвори.
Ковзани саморобні й санчата
Нас носили на крилах зими.
Нас чекало чимало роботи –
Вічні черги, дровітня, стерня.
Здобували під блимання ґноту
Для життя необхідні знання.
Ми не знали Те-бе, інтернету,щ
А читали запоєм книжки.
І зростали безвісні поети,
Розгорялись незнані зірки.
Мандрували в поля босоного,
Обносили сусідні садки.
І манили в майбутнє дороги,
І збувались надії-казки.
Хоч життя наше було нелегке,
Надихала майбутня весна.
І тепер, оглянувшись здалека,
Знаєм: було усе недарма.
2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766459
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.12.2017
автор: Юрій Прозрівший