Малює в небі голуба Далі –
і день летить у невідомі далі.
І тільки титли снігу вдалині,
й чомусь ні слова на важких скрижалях.
Чомусь ні слова – лиш самі жалі.
І ніч. І морок. І студінь нестерпна.
Біля криниць німіють журавлі
(не те що ноги – навіть голос терпне!).
А десь пастух (не хто, як астроном!)
зорю розгледить – і повірить в диво.
І застучить всесвітній метроном
людського серця на руках у Діви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766346
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2017
автор: ptaha