Вже не питають : де живуть сильфіди?-
Повітрям всесвіту народжені вони?
Хоча комусь жіночні і легкі флюїди
Приходять зрідка у видіння і у сни.
Колись,можливо,був той, перший,
Побачивши істоти дивно- неземні ,
Готовий до сміливих звершень,
Поніс їх образ в серця глибині…
Відтворював ці струмені мінливі
В полотнах чи рукописах між слів -
Відтінки настроїв прозорі і чутливі
У творах цих магічний вітер вів.
Збирали сили під покривом таємниці
Сильфіди –тихі і відважні серед нас
Отих, прадавніх, доньки й учениці -
Легкі дорогоцінні душі без прикрас,
Навішаних суспільством невиправним.
Та серце не обдурять хитрі ярлики!
Я ось одну впізнала нещодавно –
Краплину світлу із надземної ріки.
З теплотою - чарівній і талановитій S.
© Олена Зінченко 15.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2017
автор: Zinthenko Olena