Надворі й не пахне зимою,
На серці – уже засніжило.
На віддалі ходимо двоє,
Колись ми обоє любили…
Не слухав мелодію серця,
Дозволив закрастися зимам.
Мороз розмальовував скельця
І очі затрушував римам.
А я їх до себе горнула
Теплом своїм гріла їм руки.
Для тебе я справді минула,
Коли не болить від розлуки.
А їм я потрібна, я знаю,
Не буде самотньо у свято.
Напишу на небі: «Кохаю»
І світ увесь буде читати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766151
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 15.12.2017
автор: Шостацька Людмила