Й ПЛЯШКУ СУХОГО ВИНА

Велична  постать,  лагідні  руки,  губи  тужливо  мовчать
Очі  нещадні  темні  магніти,  лава  застиглих  свічад
Альфа  й  Омега,  магма  пекельна,  блиск  вулканічного  скла
В  цих  океанах  ніби  втопив  ти  змія  вселенського  зла

Ночі  тривоги,  вічна  самотність,  вдома  та  на  чужині
Бути  без  мене  важко,  я  знаю,  важко  без  тебе  мені
Довге  чекання,  безмір  вагання,  рветься  терпіння  струна
Вип’ємо  разом  море  кохання  й  пляшку  сухого  вина?!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766017
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.12.2017
автор: Марґо Ґейко