Допоки сонце не сіло
Його очі були ,
як океан - безмежні
Можна було насолоджуватися подорожжю,
але й були великі шанси потонути
Його усмішка була щира,
й нещира водночас
А губи були солодкі наче мед
Погляд промовляв одне,
а дії були зовсім інші
Заплутатися в це павутиння
відчуттів і емоцій,
було дуже легко і мені це вдалося
Та,як тільки сонце сіло
все стало на свої круги
І Невидимки ніби і не було...........
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2017
автор: Helenka