[i](Із циклу „Відголос Давидових псалмів“, пс. 4)
[/i]
Озвися, Боже праведний, благаю!
Раніше простір Ти давав мені.
Допоможи, бо Ти всесильний, знаю,
здобути перемогу в цій війні.
Сини людські, чому такі лукаві,
чом хугу любите ви так і метушню?
В ганьбі допоки буде Божа слава
і доки буде попит на брехню?
Не гнівайтесь – не будете й грішити,
віддайте правді дань і все мине.
Утіштеся, не треба так спішити,
Всевишній всіх почує, вас й мене.
Господній лик Він свій нам знову явить,
покаже благо – Правду і Любов.
Усім вони на білім світі правлять,
а ми відчуємо і плоть його, і кров.
У кожному проснеться мир і віра,
Творець вдихне нам радість у серця
і спокій пануватиме над миром.
Не буде благодаті тій кінця!
12.12.2017
Псалом 4
1 Начальнику хора. На струнных орудиях. Псалом Давида.
2 Когда я взываю, услышь меня, Боже правды моей! В тесноте Ты давал мне простор. Помилуй меня и услышь молитву мою.
3 Сыны мужей! доколе слава моя будет в поругании? доколе будете любить суету и искать лжи?
4 Знайте, что Господь отделил для Себя святаго Своего; Господь слышит, когда я призываю Его.
5 Гневаясь, не согрешайте: размыслите в сердцах ваших на ложах ваших, и утишитесь;
6 приносите жертвы правды и уповайте на Господа.
7 Многие говорят: "кто покажет нам благо?" Яви нам свет лица Твоего, Господи!
8 Ты исполнил сердце мое веселием с того времени, как у них хлеб и вино умножились.
9 Спокойно ложусь я и сплю, ибо Ты, Господи, един даешь мне жить в безопасности.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765713
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 13.12.2017
автор: Олександр Мачула