Вона моя. Наче дарунок Бога.
Від пальчиків до ямочок на щічках.
В житті моя найбільша перемога,
Це чортеня, що бігає в спідничках...
Вона моя. Хоча не схожа зовні.
Ця посмішка,що поки що на двадцять)))
І блиск в очах дитячих невгамовних,
Як не досягне цілі - то не здасться!
Вона моя. Але характер в тата...
Той випадок, коли усе під силу.
Дитяча впевненість, що може все здолати,
В дорослий світ розправлені вітрила.
Вона моя. Невимушено щира...
Велике щастя в метр висотою,
Моя веселка в небі хмарно-сірім,
Мій простір, що помножений надвоє.
Вона моя. Найкраща в світі доня!
Хоч з дому пташенята відлітають,
Я дякую за подарунок Долі
У той вівторок, дев'ять сорок п'ять...
Вона моя. Хоч з нею трохи важко...
Бо в кожного є істина своя,
Та ця любов безмежна і назавжди!
Моя Златуся! Донечка моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765691
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.12.2017
автор: Infenochka