Що попросити в Миколая?
Задача дуже непроста …
Попрошу я наснаги в віршуванні,
Щоб лікувати віршем ця змогла рука …
Коли я бачу, що у когось все недобре,
Щоб народилися в душі моїй слова,
Що здатні лікувати серце хворе,
А як потрібно, щоб любов прийшла нова …
Я, Миколаю, добре знаю,
Що все, чого я побажаю,
Це тільки мрія. Не дитина я мала …
Але я знаю, особливий подарунок -
Ну зовсім трішечки тепла
В своєму серці завжди маю.
Тому його ти забери. І віддай їй.
Вона мабуть про це не знає.
Вона на нього не зважає.
Вона у мене не візьме,
Але від тебе радо
Вона чарівний дар прийме …
А в мене як завжди сама робота,
Дитячі теж – мої турботи,
Я подарунків гору назбираю,
Я навіть і не прошу. Знаю.
Мені ти без прохань
Так завжди помагаєш …
Ось тільки зіркою у небі ледве мерехтить
Моя любов
Вона вже майже спить …
Я її зовсім вже не знаю,
Не розмовляю з нею,
Ні про що її я не питаю …
Завдання ще одне я надважливе маю …
Свою маленьку фею я оберігаю,
Їй теж важливо …
Хтось мабуть вже чекає …
Щоб хоч разок побачити
Її осінній вальс!
Хтось мріє їй сказати,
Двоє зір – то наче двоє нас …
Я, Миколаю, так багато в тебе хочу,
Сили моїх бажань хватило б на мільйон людей,
Для цих писань я особливий з льоду олівець наточу,
Ти вже втомився від моїх ідей …
Але ти знаєш, я, мабуть, вже не проситиму нічого,
Бо те, що маю, є важливіше багатства твого.
Якщо у серці стільки все ще є тепла,
Це значить – ти мені це все уже дала ….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2017
автор: Дружня рука