Дивує грудень: сніг навпіл с дощем,
Навколо все, мов ковдра, накриває.
Земля, вологою наповнена ущерть,
Дасть врожаю в казацькому цім краї.
Перед вікном схвильоване дитя :
«Чи не застрягнуть у Мороза сани?»
Прохання від маленького життя
Під Новий рік є, перше і останнє.
Не ковзани, не торт і не планшет.
Найголовніше – що іде від серця.
В очах сльозинки, шепотом лише:
«Хай тато мій живим з війни вернеться…».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764992
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2017
автор: Олесь Ефіменко