Я так люблю тепло, проте зима,
Мене вертає у роки дитячі,
Сніги на стрісі, наче бахрома
І хуртовини, що часами плачуть.
Мені б санчата, друзів і мороз,
Яке тепло, коли несешся з гірки…
Ти перший, переможець, віртуоз,
Хоч знову на штанах новенькі дірки.
Сховалось сонце, розгулявсь мороз,
Пора додому, там тепло чекає,
Ми дивовижний починаєм крос,
А то душа здається замерзає.
Яке так їсти… Чим скоріш на піч…
Райський куточок для малят у хаті.
І сняться дітям, сняться кожну ніч,
Діди Морози страшні, волохаті.
Подбайте про своє тепло в душі,
Зима ж дана природі в нагороду,
Вона – це відпочинок і рушій,
Що захищає матінку природу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764923
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2017
автор: СЕЛЮК