Красуня ніченька загадкова, чарівна,
Я стріла зимоньку, щезла осінь – царівна,
Так мило з місяцем, з зірками привіталась,
Від снігу білого, іскрилась і пишалась,
Стелився він, тихенько і ніжно шепотів,
Уже блищали від крижинок – діамантів.
Їй зізнавався, що любить в зоряній красі,
Вміло кружляє у весільному вальсі,
Ім вітерець, не відмовив у насолоді,
Розгулявся, сяють сніжинки в хороводі,
Й нічка від щастя, аж оченьки прикривала,
Наче у казці, на мить про все забувала.
2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764907
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2017
автор: Ніна Незламна