На базарі перед сьвитами. (гумореска з діалектом (міні п*єса) )



АВТОР:  Перед  сьвитами  усі
Порєдкі  штурмуют
Шось  побіліт  ,  дісь  підмиют
А  дісь  підмалюют.

Тай  до  хати  шось  новеньки
Хочесі  купити  ,
Бо  таки  шо  не  кажи  
Сьвита  то  є  сьвита.

Одна  жінка  також  в  хаті
Файно  побілила
І  до  мужа  причепилась  -
Шось  би  ше  купила.

Чоловік  не  мав  ніц  проти
Файненько  зібравсі
І  за  нею  на  базар  ,
До  міста  подавсі.

Ходіт  двоє  по  базарі,
Він  сумки  таскає,
Вона  ходи  з  дамськов  сумков,
Фо́рми  поправляє.

Уже  ніби  всьо  купили,
Ше  тюлі  хотіли
І  тут  якраз(шлях  би  трафив  ,  прости  Боже)
Кумасю  зустріли.

КУМА:  Слава  Йсусу  Наталочко.
ЖІНКА:  На  віки  Галино.
КУМА:  Ти  вже  певно  всьо  купила?
Жінка:  Я?  лиш  половину.

Якраз  іду  тюль  купити
До  домочку  свого,
Хочу  аби  файна  була  
Й  не  було  ні  вкого.

Продавщиці  №1:  Ходіт  сюди  ,  гречна  пані
Маю  різні  тюлі
І  у  кухню  і  у  спальню  
І  у  вистибюлі.

КУМА:  О  ,  дивисі  ,  справді  файні
Білі  й  кольорові.
ПРОДАВЩИЦІ  №2:  І  у  мене  не  погані,
Є  і  імпорто́ві.

ЖІНКА  до  ПРОДАВЩИЦІ  №1:  Оцей  сувій  розкрутіт
Най  по  обзираю.....
Така  собі  най  би  була,
Такої  не  маю.
ПРОДАВЩИЦІ  №2:  Подивіться  ,  люба,  в  мене,
Зараз  розмотаю,
Вчера  лиш  привезла  з  Польщі.
КУМА  :  А  може  з  Китаю.
ПРОДАВЩИЦІ  №2  Який  Китай  чиста  Польщі,
Я  сі  присігаю.

ЖІНКА  до  ПРОДАВЩИЦІ  №2:Оди  вижу  якась  файна,
  Шось  ми  впала  в  око.
КУМА:Таку  в  кухни  повісила
  Маріка  Сорока.  

ПРОДАВЩИЦІ  №1:  Ше  дивітсі  на  сю  в  мене,
Не  правлю  богато,
Я  не  така  живодера  
Як  та  пилихата.

КУМА:  Дивись  ,кумо,  справді  файна,
Шей  парчем  покрита
Жінка:  Шось  вона  мені  не  конче,
Дуже  йкась  забита.

ПРОДАВЩИЦІ  №2:  НЕ  слухайте  ви  ту  дилду
Стоїт  наче  вишка,
Присувайтисі  до  мене  ,
Новорічна  знижка.

Полюбуйтись  яка  файна
                Аж  хочисі  брати.
ЖІНКА:  Ви  на  ціну  подивітсі
Півтора  зарплати.

ПРОДАВЩИЦІ  №1:  В  мене  жінко  оцініт,
Маю  файну  розу,
Сеї  ше  нема  нівкого,
З  нового  завозу.

КУМА:  Ой  ,  лиш  ,люба  ,не  бришіт,
Не  шукайте  лиха,
Вчери  таку  причіпила  
Наші  головиха.

ПРОДАВЩИЦІ  №2:  Кажу  вам  ходіт  до  мене,
Панєночки  милі,
Подивітсі  яка  красна,
Колір:  морські  хвилі.

ЖІНКА:  Я  вже  виділа  сі  хвилі,
Правда  трохи  прані,
Сушилисі  в  лісничої
Торік  на  парка́ні.

ПРОДАВЩИЦІ  №1:  Може  така  ,вам  підійде  ,
Ше  на  вікно  маю.
КУМА:  Точно  такі  висіт  в  хаті  
В  Парані  із  плаю.

Продавщиці  №2:  Отакі  ше  є  з  нових
Квадратики  ,  крапка.
Кума:Така  сама  стоїт  в  барі
У  Йвана  Карапка.

ЖІНКА  до  ПРОДАВЩИЦІ  №1:  Покажіт  мені  ту  першу,
Шо  я  вам  казала,
Шось  мені  таки  вона
Дуже  в  око  впала.

Тай  кума  про  ню  мовчит,
Рот  не  відкриває,
Значить  точно  у  селі
Такої  не  має.

ЧОЛОВІК:(кладе  сумки  й  кури)  Ой  коби  се  був  не  піст,
А  були  м*їсниці,
Надавав  би  я  вам  кожній    
Жіночки  по  пиці.

АВТОР:  Отак  можут  сі  жінки
Мозок  закрутити  
Якшо  би  ше  треба  шторів
Застали  би  й  сьвита.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764600
Рубрика: Гумореска
дата надходження 07.12.2017
автор: Іван Мотрюк