В брехні своїй купаєтесь... існуєте,
Стирчать щурячі вуха з - під мін.р.
Про голокост, як півні репетуєте,
Та мовчите... про наш... голодомор.
У крові нашій предки ваші вмиті,
Ви ж лиш змінили кожаний декор.
Й п'єте з нас досі вхожені і ситі,
Та вже чекають в пеклі вас потвор.
Вже гідність нашу променем розбуджено,
Боги вам Світлі склали Протокол.
За геноцид, що місце мав заслужено,
Припасли вам і вуглику і смол.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2017
автор: Миколай Волиняк