Твої парфуми
сьогодні вдихаю
солодкі,
ніжні, як мед.
І вечора знову
шалено чекаю
і байдуже зовсім,
що майже не знаю
тебе.
А ти доторкаєшся
легко, невпевнено
до моїх тендітних
колін.
І я розпливаюся,
мнусь, нагріваюся
неначе м"який
пластилін.
Нігтями легко
торкаюсь волосся
розчісую...
трохи нервуюсь.
Погляд пронизує,
шрами наносиш.
Навряд чи я вже врятуюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2017
автор: Elizabet