Він запах крові пам’ятав

Він  запах  крові  пам’ятав  з  Афгану,
Знав  біль  утрати  друга  на  війні.
Колись  теж  був  солдатом  непоганим
І  «асом»  на  броньованім  коні.
Сьогодні  в  небезпеці  Україна,
А  це  його  і  праотців  земля,
Азійську  хитрість  добре  знав,  «зміїну»,
І  план  підступний  карликів  з  Кремля.
Не  мав  він  звички  зважувать,  чекати
(Гаряча  кров  –  ознака  козака),
Бо  Україна  є  для  нього  мати
І  в  білім  світі  лиш  одна  така.

Зібрав  нехитрі  чоловічі  речі,
Із  ночі  ще  намітив  і  маршрут,
Ніхто  йому  не  зміг  би  заперечить…
«Солдат-афганець  має  бути  тут,»  –
Сказав  собі,  й  свідомість  підкорили
Два  слова:  Україні  –  буть  –  не  буть…
І  в  бій  святий  душа  його  порине.
Такий  не  змінить  честі  на  ганьбу!
8.08.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764335
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2017
автор: Ганна Верес