Сьогодні вранці
раптом я відчула,
як же тобі не вистачає нині
моїх обіймів ніжних і цілунків,
розмов веселих
й ...просто бути поруч.
І в день оцей холодний, сірий, мокрий
мені світліше стало, я
зігрілась!
Можливо, це й не так, можливо,
ти не згадав мене,
в турботах буднів закрутившись, ,
й мені лиш то здалося, що сердечко
твоє так по мені сумує.
Та нехай, нехай ілюзія моя
живе в мені і гріє!
Краще так -
обманом тішити себе
й радіти в мріях,
ніж мати в серці
сіру мряку грудня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764153
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 05.12.2017
автор: Мирослава Жар