Я хотів би, щоб ти не читала книжок Мурака́мі
І драконів пелю́стками сакури не лоскотала,
Не складала б із моїх про тебе думок орігамі
Та щоб в ножнах лежала палаюча блиском катана.
Не дозволь почуттям провести ́ритуал харакірі
І коли на коліна опуститься їх самурай -
Захисною бронею тепла розійдися по шкірі,
Щоб без тебе, бува, не відправився він сам у рай.
Так що краще, кохана, - відмовимось від Муракамі
Щоби сталь не поранила влучним ударом хокку́,
Бо відтінок гранітний - омана, і серце - не камінь
Та й немає вже сил підставляти черго́ву щоку́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2017
автор: Віктор Ковач