В шкатулці неба розсипи зірчасті
Спалахують вогнями вдалині.
Молодик-місяць їде на коні,
Де хмароньки розходяться купчасті.
Уздечки у руках тримає вправно —
Не схибити б на зоряних шляхах,
Щоби Пегас завчасно не зачах, —
Дугою небо проскакав забавно.
Втирав чоло, і падали краплинки,
Котилися намистом до землі,
Скупалися у вранішній імлі, —
І задзвеніли у траві росинки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2017
автор: Lana P.