Забуті мрії

Розмиті  каплями  дощу  силуети  за  вікном.
Крокує  вдаль  моє  життя.
Скільки  загадано  мрій  серед  зірок
під  мелодію  вітру  і  шум  джерельця?...

Нездійснені  обіцянки  стираються  часом!
Порвані  фіранки  летять  полями  в  небуття…
Вони,  як  мрія,  полетять…  і  забудуться,
і  вітер  без  жалю  відправить  їх  у  чужі  краї…
01.12.2017  

©  Марія  Семців

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763575
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2017
автор: Марія Андрійчук