Прощаймось осене, я буду сумувати
за кольоровим листям на вікні.
За літом бабиним. що спало біля хати
і смакувало груші наливні.
За поглядом рудим і прохолодним,
за вечорами з яблучним вином...
І за намистом. калиновим, модним,
з листків кленових. плетеним вінком.
За зливою густою на світанку,
що розкидала сливи по траві...
За білченям у рижому кафтанку,
що їло з рук горіхи лісові.
За падолистом, що кружляв у танці,
де квітли хризантеми біля хати.
За сонцем, що дрімало на фіранці...
Прощаймось осене, я буду сумувати.
Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763212
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.11.2017
автор: -