Часи минали. Звалили й скинули у річку Перуна
Із міста що зростав на чотирьох рідних горах
Народу розпачі ходив…
Немов би збожеволів і просив:
..видибай Бозе ,видибай – відчутно голосив.
Перун ся чув і видибав вже наподолі
Але не дав казати землі ані води
Заклав ся думу на віки що сунули на твердь
Тим часом на престолі кат новий сидів
Народ він скликав у оточенні ченців
й дружини вірних байстрюків.
І хрест поставив перед людом на порозі
Щоб кожен хто ще вірою був живий
Вклонитися мав тому боввану
Народ приниження у тім вбачав чимале.
Тим часом князь послів з-за меж питав:
… чи буде з того дідо і не похитнулися би власті…
Посли ж дари принесли екзотичні
Що сяйвом затуляли мудрий світ.
А пастир що із хором слідомнаказав
Він князя заспокоївши, казав:
…нехай люд вклониться тому що й на престолі,
Та не тобі а скіпетру. У нього сила є
Вона спроможна привернуть убогих
І розуму їх привернуть із дикості і до покори.
…ти ж будеш нині наче – ясне сонце
Що світить яскравіше тищісонць!!!
І почесним серед вранішніх святих надалі.
А жертв звичайно нам не обвести
Але то жертва раді – миру і любові.
Це шанс щоб твою закріпитивласть у
Божественній покорі.
Бо після бога - ти є цар.
Всі інші нижче тебе будуть у покорі.
Бо град твоєї влади то єрусалим !
Ти нам не заважай, по волізтворимо нові закони
Нехай народ відчує властьодного.
І буде влада це твоя, звикай.
Ці доводи князю у вухо вклали
Так ніжно лестили його потуги на єдину власть
Став думати, небога, міркувати
Чи то над статусом престолу чиєрусалиму
А чи над заморськими дарами.
….хоча би потім народ не збурити не загубити власть
Думав серйозно князь
Бо так далеко лише у боях заходив
Бо ліпше було інших силоюламать
А тут народ, як знати, скільки ще його будуть тут тримать.
Сезонні ж вибори були поки у моді
Але допоки то… допоки то та тимчасова власть.
Тим часом ідол іншим берегом коли пристав
Народ угледів то й до князя звернення послав
Щоб той разом з дружиною його дістав
І повернув на місце де оставив знак ганьби.
Нащо князь розвівши руки в образі сказав:
….якби на то була господня воля….
Чи то б боги дозволили щоб так я з ним вчинив.
Однак, що сталося того боги хотіли
Чи статус втратили хто зна. На все тут воля неба, не моя
Я лиш виконую господню волю
Чого і радив вам, невірним поки є шанс
То ж просто камінь а чи дровиняка!
Народ же від володаря не полишав
…вам смертним не вгодити наче!
Вам відповім – така є моя воля
Добра на ваші звернення не дам!
На те вам кращу я пораду дам
Сходіть но до води де хрест святий
Омийте срам
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763168
Рубрика: Нарис
дата надходження 30.11.2017
автор: Велес Є