Нарешті сніг!
Ввійду, на щастя, в сад...
Не по камінні,- ні! Не по життєвій дерті.
Дерева ожили,- не брили соляні...
Дерева ожили в одвічній круговерті...
Під захистом світил
безмежність автострад
не топить навіть ніч. Цей білий світ - сильніший!
За пагорбом міським ... вже зріє виноград...
(Тут Вифлеєм душі)... Побачить - найрідніший!
Нарешті ... сніг.
Ввійду, на щастя, в дім...
За поступом несу блиск срібла замість пилу.
Хто радість впізнає,- в малому,- втіха тим...
Бо тільки тут зерно,- приспале... Сутність миру.
28.11.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763017
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2017
автор: Іванюк Ірина