Житиме вічно

Для  кожного  вона,  як  мати  рідна,
Багата  і  барвиста  водночас,
Усього  на  віку  так  натерпілась:
Була  у  засланні  і  таборах.

Її  принижували,  розтоптать  хотіли,
Звести  зі  світу,  знищить  назавжди,
Але  вона  не  впала  на  коліна,
А  вистояла  під  час  лиха  та  біди.

Повинен  кожен  з  нас  її  любити,
Її  політ  високий,  сильний,  гордий,
Вона  жила,  живе  і  буде  жити
Пісенна  наша  українська...(  Мова).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762897
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 29.11.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський