Просто живемо

Ми  живемо…Просто  живемо…Що  було  до  нас?  Хвилює  мало  кого.  
Що  було  на  тому  місці  де  ти  стоїш,  століття  назад  або  ж  тисячоліття?  Як  виглядала  земля  на  якій  твій  дім,  це  була  пустка  чи  розкішний  замок?  Час  не  щадить  нічого  і  нікого,  і  залишає  по  собі  безліч  таємниць,  які  часом  так  і  залишаються  нерозкритими.  
Або  відкриваються  зовсім  випадково  ,  негадано,  але  комусь  особливому..  
Скільки  таємниць  тримає  земля,  по  якій  ми  ходимо.  Це  навіть  неможливо  собі  уявити!  Каміння,  гори…  Скільки  невідомого  у  воді...  
Чомусь  не  кожному  дано  оволодіти  минулим,  щоб  знайти  легші  шляхи  в  майбутнє,  або  ж  навпаки…  
Не  всім  відкриваються  таємниці  часу,  таємниці  минулого.  
Часто  людина  присвячує  все  життя  у  пошуках  істини,  а  ця  істинна…  Вона  ніби  дивна  птаха…Вже  ніби  в  руках,  але  ж  завжди  кудись  відлітає,  часто  змінює  пір'я  і  звичну  пісню,  і  так  проходить  цей  невеличкий  відрізок  даний  небесами  під  назвою-життя.  
Це  все  не  просто  так,  не  кожному  можна  довірити  таємницю.  
Це  як  у  житті.  Комусь  ти  довіряєш  і  готовий  розказати  все  що  на  душі  і  на  серці,  готовий  поділитися  всім  найсокровеннішим,  а  для  когось  не  хочеться  навіть  сказати  яка  година...  Це  те  ж  саме.  
Закони  всесвіту  побудовані  на  принципах  часто  нам  неосяжним,  непідвладним  нашим  розумам.  
І  те  що  він  таїть  у  собі  -  це  щось  нереальне,  незвичне...  Він  чекає  людину,  хвилину,  у  якій  розкриється  ця  істинна...  Яка  вона  буде?  Дивна  і  не  всім  зрозуміла,  страшна  і  руйнуватиме  стереотипи  які  вже  так  вкоренилися  у  нас  самих.  
А  може  нам  непотрібна  правда?  Ну  для  чого?  Вона  ж  зруйнує  наш  докорінний  і  привичний  темп,  все  стане  не  таким  як  було  і  навіть  коли  скажеш  “  Я  в  це  не  вірю!”.  
Саме  тому  під  палким  бажанням  знати  правду  не  враховується  страх  її  усвідомлення.  
Може  варто  іноді  не  копирсатися  в  буремному  минулому...  Але  може  це  на  користь.  Може  те  що  відкриється  змінить  хід  життя  в  інше,  набагато  краще  русло  ,а  можливо  і  ні…  
Саме  тому  таємниці  відкриваються  тим  поколінням  які  зуміють  розпізнати  і  використати  досвід  з  розумом.  Відкриється  все  і  про  всіх  на  все  свій  час,  випадок  і  момент.  
Зараз  чи  колись...  Коли  б  ми  знали  скільки  загадок  нас  оточує...  Коли  б  ми  їх  всіх  правильно  розшифрували  і  використали…  Хто  знає  якими  б  ми  були.....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2017
автор: Ірина Олійник