Це було у тебе під носом,
Не десь там, в країнах Атлантики,
Там сонце купалося в росах...
Але там не було романтики.
Там були усміхнені люди
І фото їх донечок в бантиках,
Там сніг обіймався із брудом...
Але там не було романтики.
Там гроші були целюлозою,
Такі собі з цифрами фантики,
Там лід загравав із морозами...
Але там не було романтики.
Не було там гірших чи кращих,
Там всі були друзі і братики,
Там вітер грав жмурки у хащах...
Але там не було романтики.
Там були танкісти й собака,
Й закохані юні солдатики,
Там навіть зі сміху хтось плакав...
Але там не було романтики.
Там пахло мастилом і потом,
Сиропом запеченим крові із дір,
Там був навіть запах ванілі із глодом...
Романтикою там не пахло, повір.
В повітрі літала трава і надія,
Сталеві шматки: високо й низько,
Кулі, бетон, навіть меланхолія...
Романтики там не було...навіть близько!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762726
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 28.11.2017
автор: Віктор Ковач