Бродить осінь

Бродить  осінь  по  дібровах,

Заглядає  під  пеньки,

Зашерха  вода  в  цеброві,

Ладять  хутро  русаки.


Затуманилися  луки,

Гниллю  пахнуть  болота.

Наступає  час  розлуки  –

І  в  очах,  і  скрізь  сльота.


Стогне  яблуня  від  болю:

Вітер  всі  плоди  відняв  –

Всіх  ростила  із  любов’ю  –

Обтрусив  це  за  півдня.


Зажурилася  калина,

Воду  з  потічка  п’ючи,

Бо  не  бачить  журавлиних

Попід  хмарами  ключів.


Бродить  осінь  по  калюжах,

Завернула  й  на  ріллю.

Ба,  до  всього  не  байдужа.

От  за  це  її  й  люблю!
18.11.2012


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762180
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.11.2017
автор: Ганна Верес