Тепер я щаслива… у мріях високих
Несуть почуття, мов на крилах птахи.
Я бачу тебе, і твій погляд глибокий,
І ще не пройдені нами у парі шляхи.
Погляну під хмари, де зграя літає,
Мов відгомін щастя мого і журби…,
Кружляючи в небі, веселку сплітає
Із тих несказаних слів, що ношу я в собі.
Я мрію про дощ,… де під ранок з тобою
Промокнем щасливі, гуляючи ми.
А потім, зволоживши губи росою
Ті слова скажу шепотом, неначе у сні.
Зігріваючи ними, поглядом ніжним,
Тепло відчуваючи тіла й сердець
Дарую цілунки… І сяйвом чарівним
Накриє нас Ангел - чистих небес посланець.
Живу я… і мрію… я сонцю радію…
І жодне зізнання твоє не згублю,
Бо маю тепер я і Віру й Надію
Коли серце почуло жадане:«ЛЮБЛЮ»...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2017
автор: Любов Таборовець