ПРОШИТА ОСІНЬ…

Прошита  осінь  золотим  промінням 
Відчалила,  неначе  корабель, 
До  дальніх,  ще  незвіданих  земель,
Укривши  землю  дощовим  насінням,

Завуальовану  туманом  сивим,
На  фоні  вже  обідраних  дерев.
Сердитим  вітром  покотився  рев
Коротким  днем  —  холодним  і  примхливим.

Довгенька  ніч,  устелена  думками,
Переступила  чутності  поріг,
Притрусить  сум  та  тугу  перший  сніг,
І  радість  лунко  потече  струмками.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761998
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2017
автор: Lana P.