***

Давно  не  бралась  за  перо
Чи  то  натхнення  в  мене  не  було,
Чи  то  чогось  мені  так  не  хватало
напевно  сили  було  в  мене  мало,
щоб  описать  про  все,  що  наболіло,
про  життя  нашого  мірило,
як  вижити  сьогодні  в  цій  борні
не  легко  всім  не  легко  і  мені.
Щоб  так  страждав  народ  вкраїнський
у  час  нелегкий,  час  воїнський,
щоб  підтягати  нам  паски  по  саму  шию,
примушують  на  "добродії"  товстошиї.
Хай  народ  собі  конає
Божеволіє  хай  він,  вмирає
І  нікому  до  того  діла  нема,
борись  не  борись  все  дарма.
Думають,  як  шкуру  з  народу  зідрать,
підвищенням  тарифів  обібрать,
усе  до  нитки,  до  копійки,
чи  буде  колись  та  межа,  та  лінійка,  
що  відміряє  все  по  закону,  
як  вижити  людям  й  до  скону
не  вмерти,  терпіти,  молитись,
щоб  знову  у  виборі  не  помилитись.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761884
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 23.11.2017
автор: Фея