У першотижневик, моя - не пішла на роботу.
Присіла за стіл і:
--Подивлюся, як ти так пишеш?
А вулицю нашу вже забудували висотки,
Й у шибці – чуже скло в гардинах так близько, як знижки,
Які просто в очі нам тикають діловоло́дьки.
--Якийсь ти ...нервовий, сердитий, і поглядом гупаєш.
Не можеш тихенько писати в листочковий компик?, -
Це, через годину, моя обізвалась, ще лютіше,
Ніж так, коли з бару - під ранок, й збудив її цьомом...
І вже на столі мому стала поря́дить розгроми...
В обід, вона речі зібрала і майже кричала:
--Все ясно,
Чому твоя жінка від тебе втікала й тікає, нещасна...
23.11.17 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761855
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 23.11.2017
автор: Юхниця Євген