Назустріч осені іду

Назустріч  осені  іду
Пожухлими  вже  травами,
А  літню  пору  молоду
Провела,  попрощалася.

Мені  на  коси  срібну  шаль
Вона  уже  накинула,
Хоч  літечка,  звичайно  жаль,
Та  осінь  все  ж  чарівная.

Дарує  мудрості  букет,
Років  багатство  й  золото
І  відкриває  той  секрет,
Який  не  знали  змолоду.

Вчить  виваженості  думок
Та  вчинків  теж  і  помислів,
Вже  не  робити  помилок
Достатньо  маєм  досвіду.

Охоче  поділитись  ним
Зможемо  ми  із  юними.
Лиш  в  серце  не  впускаймо  зим,
Бринить  хай  літа  струнами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761654
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський