Приходять люди до мого вогню:
Хтось йде на світло, хтось тепла шукає...
Я кожен людський подих відчуваю:
Спокійні і схвильовані ловлю...
Безцінні всі – глибокий в каятті,
Зітхання, затамований в спокусі,
Чи тихий-тихий аж до болі в усі...
Та перший і останній – то святі!
Приходять з даром цим в моє життя
В коханні чистім справжні! То-родина!
Є світло і тепло навколо лине,
Бо я щасливе в ній мале дитя!
21.03.2017 Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761644
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: Мара Рута