А ти, як завжди, он лайн
В тенетах спітчів та гри
Я був казав тобі: "грай"
Ти ж не відмовиш від гри
У тебе життя, мов волосся
Стежок до безлічі є
Твоє без мене колосить
Моє без тебе гниє
Вмирають люди в літах
Душа вмирає раніше
Ти була сяйвом в очах
Тепер залишилась тиша
І темінь тишу покрила
Чатує в темені біль
Ти маєш те, що хотіла
Вітаю, влучила в ціль
В тумані знову один
І далі безліч історій
І на одній із картин
Лишуся висохшим морем
А ти поглянеш на те
Колись розбурхані хвилі
Вже не зігріють тебе
Ти їх позаду лишила.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761421
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2017
автор: Володимир Ромен