Живеш чужим життям ...
Не чуєш? Серце інше просить.
Не вмієш сам собі сказати досить?
Ну де ж тебе той вітер носить ...
Розбив стакан із справжньою сльозою,
Так випадково, бо схотів її вина …
А тут вже недалечко і до дна,
Десь здалеку. Один ... одна... один ... одна
Стрибаєш в хмарах, про ніщо кричиш,
Не бачиш ні землі, ні сонця,
Уявними скарбами в кишені дзеленчиш,
Що аж закрив коханої віконця …
Не стій, біжи,
Щоб не спинялись ноги,
Хай б'ється серце, хоч нема дороги,
Біжи через ліси й болота,
Штовхни у спину злого чорта,
Не бійся відьминих прокльонів,
Троянди ранять, сукні в них червоні …
То все дарма,
Враз сама ніжність жінка - осінь,
Тебе за столика запросить,
Ви разом вип’єте вина,
І поцілує вас вона …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2017
автор: Дружня рука