І знову ти одна...
Красуєшся в польоті мрій,
Вільною птахою ти тягнешся до зір.
Несешся з вітром райдугу зустріти.
А потім квіти, як маленькі діти,
пестощами твої уста голублять.
Вони ,мабуть, пелюсточками люблять,
А серцевинку залишають в глибині
Розтерзаної, але вільної душі.
І знову ти одна.
І знову ліс стоїть замріяний, глибокий.
Він береже твій спокій однобокий.
Він пнеться з сонечком поцілуватись,
А, може, просто у світи податись.
Але проросше до землі коріння
Держе на прив"язі не тільки це створіння.
А все, що може до тепла тягнутись,
А не в пітьмі карабкатись і гнутись.
І знову ти одна і тишина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2017
автор: Надія Тополя