Ще листопад, та вже не листя пад.
Ще не зима, та вже й не зовсім осінь.
Ліси, як готи. Ниви без принад.
Світанки сиві, зимні, безголосі.
Це час такий, коли спішиш у дім,
Щоби зігрітись кавою й каміном.
Не висне погляд на листку рудім,
Не пахне в тілі кров адреналіном.
Ще яблуко гойднеться де-не-де.
А квітка вже лугами не гуляє.
В нору їжак, з'їжачившись, бреде.
І лиш калина пісню замовляє.
17.11.17 Любов Пікас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)