Життя безжально трощить на шматки,
ти робиш за помилкою помилку?
Перед тобою знову вітряки,
не знаєш, як дожить до понеділка?!.
Я вірю, що колись настане час,
обніме хтось тебе і відчай схлине,
усі шматочки разом водночас
зберуться знову, у одне єдине!
І знову заспівають солов’ї,
а за плечима вмить проб’ються крила.
Всі біди враз розвіються твої
й наповнить вітер подрані вітрила!
В собі як зможеш відчай побороть,
а також силу страху подолати, –
зіллються в купу власні дух і плоть.
Їм не завадять вже ніякі втрати!
15.11.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760672
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.11.2017
автор: Олександр Мачула