Осінь рання, тепла, жовтоброва

Осінь    рання,    тепла,    жовтоброва,
Захотіла    рідний  край  змінить:
В  золото      укутала    діброви,
Пряла    літа    бабиного    нить.

Розгубила    запахи-дурмани
У    траві    високій    край    села,
Випасала    ранками    тумани
Біля    річки,    поряд    що    текла.

Фарбувала    листя    і    в    садочку,
Жартувала    з    вітром    на    воді.
І    панич,    останній    на    тиночку,
Небу    теж,    немов    дитя,    радів.

А    як    дощик    з    висоти    проллється,
Покупає    луки    і    поля,
Сонцю    осінь    жовто    посміхнеться
Й    стане    листям    землю    застелять.
21.11.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760555
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.11.2017
автор: Ганна Верес