Палає в душі вогонь,
Але чомусь він не гріє.
І душа моя щемить,
Від того серденько мліє.
Горить у душі вогонь,
А може він тільки тліє?
Бо холоднеча в душі
Серце чомусь не радіє...
У вогонь, що жевріє,
Ти дров кохання підклади.
Теплом своїм обігрій,
Ласкою мене огорни.
Зіроньку ясну з неба,
Для мене, коханий, зніми,
В холоднім серці моїм
Яскраво її запали.
Зіронька оця ясна,
Зігріє серденько моє.
Бо ця зірка небесна,
Любов найщирішу дає .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2017
автор: dashavsky