Ми знайомі чотириста років,- Твоїх триста і моїх ще сто.
І мільйони непройдених кроків
Стечуть росами із пелюсток.
І немало сил витрачалося,
І боролись з собою самі...
Але душі десь зустрічалися. Може, в Сонці, а, може, в дощі.Безсилі учені,- у Всесвіті Щось існує таємне й просте,
З життя не пропадемо безвісті-
Із тепла нова зірка росте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2017
автор: Дарія Типчук