Бо всі мої рими – чужі й беззмістовні
І всі мої вірші на тебе приречені
Без твоїх «привіт» я лежу на дні
Від твоїх «привіт» шалено шукаю втечі.
Бо всі твої погляди, наче розпечені
Я тану і тону, вже ледве тримаюсь
Хоч знаю, що ми вже приречені,
Чомусь все ж постійно вагаюсь.
Бо всі твої доторки струмом по тілу
Від того я лізу кудись аж на стіни
Ти дивишся в очі – це все, що хотіла
Я хвора стаю і вже того не зміниш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2017
автор: Ivanka B.