Живи, село!

А  на  долині  пасуться  корови,
Водицю  з  маленької  річечки  п"ють,
А  значить  село  виживає  потроху,
Тут  люди  працюють,  кохають,  живуть.

Та  долі  єднають,  народжують  діток,
Вирощують  хліб  і  плекають  сади.
Бо  тут  навіть  сонце  яскравіше  світить,
Всміхається  місяць  з-за  хмар  молодий.

Повітря  тут  свіже,  настояне  влітку
На  травах  цілющих.Ти  тільки  вдихни  -
Погане  забудеться  все  на  хвилинку,
Немов  би  потрапив  у  рай  неземний.

Тут  айстри  та  мальви  квітують  на  грядках,
І  сяють  зірками  ще  на  рушниках,
В  селі  ж  є  хати,  що  усі  в  вишиванках,
Хвала  господиням,  їх  вмілим  рукам.

Бо  бережуть  тут  традиції  давні,
Примножують  славу  дідів  та  батьків,
Передають  все  надбання  нащадкам.
Живи  ж  бо,  село  ти  во  віки  віків!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759844
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський