Вечір. .

Вечір  зрівнявся  з  полином  
Пагони  пнуться  кудись  
Курява  стихла  під  тином  
Місяць  який  подивись  

Кленове  листя  червоним  
Блискітом  гір  віддає  
Німб  від  зірок  ореоном  
Плутає  корінь,  снує  

Чорний  павук  залицяльник  
Тягне  під  крівлю  візок  
В  лапках  тримає  паяльник  
День  утікає  в  пісок  

Різьблення  в  небі  казкове  
Поміж  хмарин  сивина  
Сузір'я  повторюють  коло  
У  сутінках  давнина  

Вечір  схилився  у  хвіртку  
Спокусником  кличе  у  ніч  
З  плаття  знімаючи  мірку  
Під  язиком  сотні  свіч  

Тануть  гірчать  полинять  
Медом  ріжок  загорівсь  
Клавіші  розуму  клинять  
Вечір  зрівнявся  і  звівсь  

Нанівець..  Вечір

09.11.17

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2017
автор: Ольга Ратинська