Рідна, дорога моя земля,
Милая, родимая сторонка,
Геть себе не уявляю я
Без твоей травинки, даже тонкой...
Річка, що біжить до нас здаля,
Может, начинается далече...
І ліси зелені, і поля,
Сёла, люди, города - не вечны...
Лиш земля, стражденна і свята,
Знает всё о нас и всё умеет,
Вічна, загадкова і проста
Грешных нас прощает и жалеет...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759767
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2017
автор: Наташа Марос