підлісок
він малюк в сльозах –
це чує
як ліс
осінньо концертує...
одземки
одтискають ніч
а п’ятки взяті в білі руки
і стовбурі торкнулись мук
і в дрожі їх
основа звуку
це молоде
в теплі
в сльозах
а чує –
як вік
останнім
концертує
потягну звук
мов вітр з сосен віоли
що обібрали моє серце
голе
бо я люблю
та люблю з болем –
нижу дріб слави
у –
божественні глаголи
і просіки
дослідно низьке
чують
то ліс осінній
темно концертує!
а чим з темнішим
в сльозі
по дорозі –
просвіт світліший в Бозі...
Амінь.
25.9.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759340
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович