[i][b]Ми бавили кохання болем
Та плакали дощем тоді
Коли моя, що дана в Долі
Мені сказала грубо: "ні!"
Ми Літом почались спекотним
А закінчились Восени
І те, що їй є неістотним
Важливим надто є мені
Ми ставили постійно крапки
І тих трьокрапок, Ми!хоч мети
На "лапки" клали свої "лапки"
І так торкались до душі
Ми ніжились в теплі любові
Відважно мріяв про тоді
Вона ж заткнула на пів слові
Надавши право лиш на сни
Ми каялись і знов грішили
Ми жили в сотнях ніжних фраз
Та Осінь знову наступила
І вже немає разом Нас...[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2017
автор: Володимир Ромен