Немов фантом, зійшла зоря вечірня,
На вечорниці кликала у ніч.
Лише листва, вже висохша, осіння,
Тулилася під плотом повсибіч.
Червона діжа місячна, на сході,
Освічувала стежку в споришах.
Місяць світив, неначе був в поході,
Плівся потиху, слід не залишав…
Було безхмарно, лиш на сході хмари,
І ті якось зібрались у купки.
А зорі, що посходили - літали,
Неначе їх хтось бив на черепки…
Осіння ніч ступала тихим кроком,
На вечорницях правили байки.
У ніч злітала пісня ненароком,
Що линула за ставові буйки.
Темно було.. Збирались вечорниці…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759183
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2017
автор: Віталій Назарук