[i]Перевалило врешті за екватор
І сум осінній за вікном пристиг,
Спиніться мої дні - той елеватор,
Щоб сірість кольором замалювати встиг.
Щоби відчув ще молодечу силу
Та мрії десь під хмарами досяг...
А сніг вже колисався у повітрі мило,
Й зима, як вирок, причіпляла білий стяг...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759160
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.11.2017
автор: Мандрівник