Плавно ідеш під воду…
Щораз - углиб.
Пальцями в небо, десь поміж дахи залатані.
Вірші падають з яблуні… чуєш схлип?
І не зважай,
що очі її заплакані.
Першого танцю,
снігу крихкого сплін.
“Що тобі, сонце, кави з корицею? чаю ще?”
…щастя проходить легко крізь товщу стін
…щастя знімає скальпи,
не вибачаючись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2017
автор: гостя